документація<Попередній | зміст | Наступна>
UEFI («Уніфікований розширюваний інтерфейс мікропрограмного забезпечення») — це новий тип системного програмного забезпечення, який використовується в багатьох сучасних системах і призначений, серед іншого, замінити класичний BIOS ПК.
На даний момент більшість систем ПК, які використовують UEFI, також мають у мікропрограмі так званий «Модуль підтримки сумісності» (CSM), який забезпечує абсолютно ті ж інтерфейси до операційної системи, що й класичний BIOS ПК, тому програмне забезпечення, написане для класичного BIOS ПК. можна використовувати без змін. Тим не менш, UEFI покликаний одного дня повністю замінити старий BIOS ПК без повної зворотної сумісності, і вже існує багато систем з UEFI, але без CSM.
У системах з UEFI є кілька речей, які слід враховувати під час встановлення операційної системи. Спосіб завантаження операційної системи мікропрограмою принципово відрізняється між класичним BIOS (або UEFI в режимі CSM) і рідним UEFI. Однією з основних відмінностей є спосіб запису розділів жорсткого диска на жорсткий диск. У той час як класичний BIOS і UEFI в режимі CSM використовують таблицю розділів DOS, рідний UEFI використовує іншу схему розбиття під назвою «Таблиця розділів GUID» (GPT). На одному диску для всіх практичних цілей може використовуватися лише один із двох, а у випадку багаторазового завантаження з різними операційними системами на одному диску, усі вони повинні використовувати однаковий тип таблиці розділів. Завантаження з диска за допомогою GPT можливе лише в режимі рідного UEFI, але використання GPT стає все більш поширеним із збільшенням розмірів жорстких дисків, тому що класична таблиця розділів DOS не може адресувати диски розміром понад 2 терабайти, тоді як GPT дозволяє використовувати диски набагато більшого розміру. Іншою основною відмінністю між BIOS (або UEFI в режимі CSM) та рідним UEFI є розташування, де зберігається код завантаження та в якому форматі він має бути. Це означає, що для кожної системи потрібні різні завантажувачі.
Останнє стає важливим при завантаженні debian-інсталятор в системі UEFI з CSM, тому що debian-інсталятор перевіряє, чи був він запущений у BIOS- чи на рідній системі UEFI, і встановлює відповідний завантажувач. Зазвичай це просто працює, але в середовищах з кількома завантаженнями можуть виникнути проблеми. У деяких системах UEFI з CSM режим завантаження за замовчуванням для знімних пристроїв може відрізнятися від того, який фактично використовується під час завантаження з жорсткого диска, тому під час завантаження інсталятора з USB-накопичувача в іншому режимі, ніж той, який використовується під час завантаження іншого. встановлена операційна система з жорсткого диска, може бути встановлений неправильний завантажувач і система може бути не завантажена після завершення інсталяції. При виборі завантажувального пристрою з меню завантаження мікропрограми деякі системи пропонують два окремих варіанти для кожного пристрою, щоб користувач міг вибрати, чи буде завантаження відбуватися в режимі CSM або в режимі UEFI.