ttf2ufm - онлайн у хмарі

ПРОГРАМА:

ІМ'Я

TTF2UFM - Істинний конвертер шрифтів типу PostScript 1

СИНТАКСИС

"ttf2ufm [-параметри] ttffont.ttf [Назва шрифту]"

or

"ttf2ufm [-параметри] ttffont.ttf -"

ОПИС

Ttf2ufm — це конвертер шрифтів із формату True Type (і деяких інших форматів, які підтримуються
бібліотека FreeType) у формат Adobe Type1.

Версії 3.0 і пізніші отримали досить розширений алгоритм постобробки, який забезпечує
перетворив шрифти на вимоги стандарту Type1, намагається виправити округлення
помилки, що виникають під час перетворення, і деякі прості види помилок, які є типовими для
загальнодоступні шрифти TTF. Він також генерує підказки, які дозволяють набагато краще відтворювати
шрифтів малих розмірів, характерних для дисплеїв комп’ютерів. Але все має своє
ціни, а деякі оптимізації можуть не працювати для певних шрифтів. Ось чому
до конвертера додані параметри для контролю виконаних оптимізацій.

ВАРІАНТИ

Перший варіант створює файл "Ім'я шрифту.pfa" (або "Ім'я шрифту.pfb", якщо параметр '-b'
було використано) з конвертованим шрифтом і "Fontname.afm" з метриками шрифту, другий
друкує шрифт або інший файл (якщо параметр '-G' використовувався) на стандартному виводі з
де його можна негайно пропустити через якийсь фільтр. Якщо для "Ім'я шрифту" не вказано
перший варіант, ім'я генерується з "ttffont" шляхом заміни імені файлу ".ttf"
суфікс.

У більшості випадків параметри не потрібні (за винятком '-e'). Але якщо
є певні проблеми з отриманим шрифтом, вони можуть бути використані для керування
перетворення. The опції є:

· "-а" - Включити всі гліфи з вихідного файлу в перетворений файл. Якщо це
Параметр не вказано, тоді є лише ті гліфи, яким було призначено певне кодування
включено, тому що решта гліфів у будь-якому випадку буде недоступна і буде лише споживана
простір на диску. Але деякі програми досить розумні, щоб змінити кодування на
fly і таким чином використовувати інші гліфи, у цьому випадку вони могли б отримати вигоду від використання цього
варіант. Але є загвоздка: бібліотека X11 має досить низький ліміт на розмір шрифту.
Включення більшої кількості гліфів збільшує розмір файлу і, таким чином, збільшує ймовірність попадання
цю межу. Перегляньте "app/X11/README" для опису виправлення для X11, який виправляє це
проблема.

· "-b" - Закодуйте отриманий шрифт, щоб створити готовий файл ".pfb".

· "-d підпараметри" - Параметри налагодження. Підпараметрами є:

"a" - Роздрукуйте абсолютні координати точок у контурах. Такого шрифту бути не може
використовується будь-якою програмою (тому цей параметр несумісний з '-e'), але це доведено
бути цінною налагоджувальною інформацією.

"r" - Не змінюйте напрямок контурів. Шрифти TTF мають стандарт
напрямок обрисів протилежний шрифтам Type1. Тому їх слід поміняти місцями
правильне перетворення. Цей параметр можна використовувати для налагодження або обробки шрифту TTF
неправильний напрямок обрисів (можливо, неправильно перетворений із шрифту Type1). The
Першими ознаками неправильного напрямку є літери типу "P" або "B" без незабарвлених
«дірки» всередині.

· "-е" - Зібрати отриманий шрифт, щоб створити готовий файл ".pfa".

[ SB: Особисто я не вважаю, що ця опція особливо корисна. Так само
результат може бути досягнутий шляхом передачі незібраних даних через t1asm, тип 1
монтажник. І все одно добре мати під рукою пакет t1utils. Але Марк і багато
користувачі вважають, що ця функція є хорошою, і для її додавання знадобилося не так багато часу
варіант. ]

· "-F" - Примусове кодування Unicode: будь-який тип кодування MS, зазначений у шрифті
ігнорується, а шрифт розглядається як кодування Unicode. ПОПЕРЕДЖЕННЯ: цей варіант є
призначений для помилкових шрифтів, які насправді є в Unicode, але позначені як щось інше.
Вплив на інші шрифти непередбачуваний.

· "-G підпараметри" - Параметри генерації файлів. Підпараметри можуть бути малими або великими,
у нижньому регістрі відключається генерація окремих файлів, відповідних
Підпараметри верхнього регістру дозволяють генерувати файли того самого типу. Якщо результат
ttf2ufm потрібно надрукувати на стандартному виводі, останній підпараметр, що дозволяє
of -G визначає, який файл буде записано до стандартного виводу та решти файлів
буде відкинуто. Наприклад, -G A запитає файл AFM. Підпараметри до
вимкнути/увімкнути генерацію файлів:

"f/F" - Файл шрифту. Залежно від інших параметрів цей файл матиме один із варіантів
суфікси ".t1a", ".pfa" або ".pfb". Якщо результат перетворення запитується в стандарті
вихід ("-"' використовується як ім'я вихідного файлу), тоді файл шрифту також буде записано
там за замовчуванням, якщо не замінено іншим підпараметром -G. За умовчанням: включений

"а/А" – Файл метрики шрифту Adobe (.afm). За умовчанням: включений

"e/E" - Файл кодування dvips (.enc). За умовчанням: інвалід

· "-l мова[+аргумент]" - Витягніть шрифти для вказаної мови з мульти-
мова Шрифт Unicode. Якщо ця опція не використовується, конвертер намагається вгадати
мову за значеннями змінної оболонки LANG. Якщо воно не вміє вгадати
language за LANG він пробує всі мови в тому порядку, в якому вони перераховані.

Після знака плюс може бути вказано необов'язковий аргумент для витягувача мови.
Формат аргументу повністю залежить від конкретного мовного конвертера. The
Основна мета аргументу - підтримати вибір площин для мультиплощини
Східне кодування, але його також можна використовувати будь-яким іншим способом. Екстрактор мови може
вирішите додати назву площини в тій чи іншій формі до імені отриманого шрифту. Жодного з
підтримувані на даний момент мови ще не використовують аргумент.

На даний момент підтримуються такі мови:

"latin1" - для всіх мов, які використовують кодування Latin-1

"latin2" - для центральноєвропейських мов

"latin4" - для балтійських мов

"latin5" - для турецької мови

«кирилиця» - для мов з кирилицею

"російський" - історичний синонім кирилиці

«болгарський» - історичний синонім кирилиці

"adobestd" - для кодування AdobeStandard, яке використовується TeX

"літак+аргумент" - вибрати одну площину з багатобайтового кодування

Аргумент мови «площини» може мати одну з трьох форм:

"літак+pid=,eid="

"літак+pid=,eid=,"

"літак+"

Pid (ідентифікатор платформи TTF) та eid (ідентифікатор кодування TTF) вибирають певну таблицю кодування TTF
оригінальним шрифтом. Вони задаються як десяткові числа. Якщо це конкретне кодування
таблиця відсутня у файлі шрифту, тоді перетворення не вдається. Рідна ("ttf")
передній синтаксичний аналізатор підтримує лише pid=3 (платформа Windows), на основі FreeType ("ft")
front-end підтримує будь-яку платформу. Якщо pid/eid не вказано, то таблиця кодування TTF
визначається як зазвичай: кодування Unicode, якщо воно перше, або 8-бітове кодування, якщо ні (і
для 8-бітового кодування номер площини ігнорується). Для запобігання перетворювача
від повернення до 8-бітового кодування явно вкажіть значення pid/eid Unicode.

Номер площини є шістнадцятковим (якщо починається з "0x") або десяткове число. Це дає
значення верхніх байтів, для яких буде обрано 256 символів. Якщо не вказано,
за замовчуванням 0. Він також використовується як суфікс назви шрифту (провідний "0x" не входить
в суфікс).

ПРИМІТКА: Ви можете помітити, що назви мов не є однорідними: деякі є назвами
певні мови, а деякі - назви кодувань. Це через різне
підходи. Початкова ідея полягала в реалізації перетворення з Unicode в
відповідне кодування Windows для даної мови. А потім скористайтеся таблицями перекладу
для створення шрифтів у будь-якому остаточному кодуванні. Це дозволило б нагромадити
разом шрифти Unicode і шрифти Windows, які не є Unicode для цієї мови, і нехай
програма для автоматичного сортування. А потім генерувати шрифти в усіх можливих
кодування для цієї мови. Прикладом такого підходу є російська мова
підтримка. Але якщо для деяких мов немає множинності кодувань, і якщо
Шрифти, які не є Unicode, користувачі не вважають важливими, інакше це було б
простіше в реалізації: просто надайте лише одну таблицю для вилучення цільового кодування
з Unicode і не турбуйтеся з таблицями перекладу. Латинськими* «мовами» є
приклади цього підходу. Якщо хтось вважає, що йому потрібні шрифти Type1
Кодування Latin-* та Windows, яким він або вона може подати код
реалізувати його.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ: Деякі гліфи, включені в кодування AdobeStandard, не включені
в стандарт Unicode. Найтиповішими прикладами таких гліфів є лігатури
'fi', 'fl' тощо. Через це дизайнери шрифтів можуть розміщувати їх у різних місцях. The
конвертер намагається зробити все можливе, якщо гліфи мають чесні імена Adobe та/або розміщені
при тих же кодах, що й у шрифтах Microsoft, вони будуть підібрані. Інакше можливо
рішення полягає у використанні опції '-L' із зовнішньою картою.

· "-L файл[+[pid= ,eid= ,][літак]]" - Витягніть шрифти для вказаної мови
з багатомовного шрифту за допомогою карти з цього файлу. Це скоріше як варіант
'-l' але карта кодування не компілюється в програму, вона взята з цього файлу,
тому його легко редагувати. Приклади таких файлів наведено в
"maps/adobe-standard-encoding.map", "CP1250.map". (ПРИМІТКА: карта "стандартного кодування".
не включає всі гліфи кодування AdobeStandard, він надається лише як
приклад.) Опис підтримуваних форматів карт міститься у файлі
"maps/unicode-sample.map".

Так само до '-l' після імені файлу карти може бути вказаний аргумент. Але в цьому випадку
аргумент має фіксоване значення: він вибирає оригінальну таблицю кодування TTF (синтаксис
те саме, що в '-l літак') та/або площину файлу карти. Назва літака також отримує
додано після тире до назви шрифту. Площина — це поняття, яке використовується в східних шрифтах с
велика кількість гліфів: один шрифт TTF ділиться на кілька шрифтів Type1, кожен
що містить одну площину до 256 гліфів. Але з невеликою кількістю творчості ця концепція може статися
використовуватися для інших цілей об’єднання кількох карт перекладу в один файл. До
витягти кілька площин із шрифту TTF "ttf2ufm" потрібно запускати кілька разів кожен раз
з іншою назвою площини.

Оригінальна таблиця кодування TTF за замовчуванням, яка використовується для параметра '-L' є Unicode. Мапа
файли можуть містити директиви для визначення різних оригінальних кодувань TTF. Однак якщо
Пара pid/eid вказана, вона замінює будь-яке вихідне кодування, зазначене на карті
файлу.

· "-m тип=значення" - Встановіть максимальні або мінімальні обмеження ресурсів. Ці межі контролюють
генерування шрифтів шляхом обмеження ресурсів, від яких дозволено вимагати шрифт
інтерпретатор PostScript. Наразі підтримуються такі типи лімітів:

"h" - максимальна глибина стека підказок для замінених підказок. Значення за замовчуванням – 128,
відповідно до обмеження в X11. Це здається найнижчим (і, отже, найбезпечнішим)
поширене значення. Щоб відобразити глибину стека підказок, необхідну для кожного гліфа в ".t1a"
використовувати скрипт "scripts/cntstems.pl".

· "-O підпараметри" - Варіанти обробки контуру. Підпараметри можуть бути малими або
у верхньому регістрі, у нижньому регістрі вимикаються функції, відповідний верхній регістр
підпараметри включають ті самі функції. Підпараметрами для вимкнення/включення функцій є:

"b/B" - Вгадування параметра ForceBold. Цей параметр допомагає двигуну Type1
правильно растеризуйте жирні шрифти при малих розмірах. Але раніше алгоритм вгадав
правильне значення цього прапорця робить це припущення виключно на основі назви шрифту. У рідкісних випадках
що може спричинити помилки, у цих випадках ви можете вимкнути це вгадування. За умовчанням:
включений

"h/H" - Автогенерація підказок. Справді складні контури можуть заплутати алгоритм,
тому теоретично іноді може бути корисно їх вимкнути. Хоча поки що здається
що навіть погані натяки краще, ніж їх відсутність. За умовчанням: включений

"u/U" - Підміна підказки. Заміна підказок – це техніка, яка дозволяє генерувати
більш детальні підказки для растеризатора. Це дозволяє використовувати різні набори підказок для
різні частини гліфа та змінюйте ці набори за необхідності під час растерізації
(тому «підставили»). Таким чином, це має покращити якість шрифтів, які відображаються
невеликі розміри. Але є дві загвозди: по-перше, бібліотека X11 має досить низький ліміт для
розмір шрифту. Більш детальні підказки збільшують розмір файлу і таким чином збільшують шанс
досягнення цієї межі (це не означає, що ви досягнете її, але ви можете, якщо ваш
шрифти особливо великі). Це особливо вірогідно для конвертованих шрифтів Unicode
з опцією '-a', тому ви можете використовувати '-a' разом з '-Ой'. Дивіться "app/X11/README"
для опису виправлення для X11, який усуває цю проблему. По-друге, деякі растеризатори
(знову ж таки, X11 є типовим прикладом) мають обмеження на загальну кількість використовуваних підказок
під час малювання гліфа (також відомого як глибина стека підказок). Якщо цей стек переповнюється
гліф ігнорується. Починаючи з версії 3.22 "ttf2ufm" використовує алгоритми мінімізації
цю глибину, з компромісом дещо більших файлів шрифтів. Гліфи, які досі
перевищити ліміт, встановлений опцією '-мх' вилучіть усі підставлені підказки
базові підказки залишилися. Здається, алгоритми були достатньо вдосконалені, щоб створити шрифти
із заміненими підказками виглядають краще, ніж шрифти без них або принаймні так само.
Однак, якщо оригінальні шрифти не добре розроблені, детальна підказка може підкреслити
дефекти конструкції, наприклад, нерівномірна товщина ліній. Тож за умови, що ви ні
боїтеся помилки X11, найкращою ідеєю було б створити шрифт із цією функцією та
без нього, потім порівняйте результати за допомогою програми "other/cmpf" (див. опис
в "other/README") і вирішите, який з них виглядає краще. За умовчанням: включений

"о/О" - Оптимізація простору коду контурів. Така оптимізація ніколи не завадить,
і єдина причина вимкнути цю функцію - це порівняння згенерованих шрифтів
зі шрифтами, згенерованими попередніми версіями конвертера. Ну, це _майже_ ніколи
болить. Як виявилося, існують принтери з пошкодженим мозком, які не розуміють
це. Насправді ця функція зовсім не змінює обрисів. Посібник зі шрифтами типу 1
надає набір зайвих операторів, які роблять опис шрифту коротшим, наприклад '10
hlineto' замість '0 10 rlineto' для опису горизонтальної лінії. Ця функція дозволяє
використання цих операторів. За умовчанням: включений

"s/S" - Згладжування контурів. Якщо шрифт якимось чином зламаний (навіть ті, що є
не легко помітно), таке згладжування може ще більше порушити його. Тому відключіть цю функцію
це перше, що потрібно спробувати, якщо якийсь шрифт виглядає дивним. Але зі згладжуванням натяку
Алгоритми генерації також можуть не працювати належним чином. За умовчанням: включений

"т/т" - Автоматичне масштабування до стандартної матриці 1000x1000 Type1. Описано шрифти TTF
в термінах довільної матриці до 4000x4000. Перетворені шрифти необхідно масштабувати до
відповідають стандарту Type1. Але масштабування вносить додаткові помилки округлення, тому
іноді може бути цікаво подивитися на шрифт у його оригінальному масштабі. За умовчанням: включений

"v/V" - Виконайте векторизацію на растрових шрифтах. Функціонально «векторизація» те ж саме
"автотрасування", інше слово використовується виключно для того, щоб відрізнити його від
Бібліотека автотрасування. Він намагається створити гарні гладкі контури з растрових зображень. Ця особливість
робота ще триває, хоча результати вже в основному пристойні. За умовчанням:
інвалід

"з/З" - Корекція ширини гліфів. Ця опція призначена для використання зі зламаними шрифтами
які вказують занадто вузьку ширину для літер. Можна сказати, що шрифт може принести користь
з цієї опції, якщо ви бачите, що символи розбиті разом без жодного
пробіли між ними. Ця опція змушує конвертер встановлювати ширину символів
фактична ширина цього символу плюс ширина типового вертикального стебла. Але на
з іншого боку, добре розроблені шрифти можуть мати символи, які виглядають краще, якщо їх ширина
встановлені трохи вужче. Такі добре розроблені шрифти виграють від вимкнення цього
особливість. Можливо, ви захочете конвертувати шрифт з цією функцією та без неї, порівняйте
результатів і виберіть кращий. Цю функцію можна використовувати лише для пропорційних шрифтів,
це не впливає на шрифти фіксованої ширини. За умовчанням: інвалід

"z/Z" - Використовуйте бібліотеку Autotrace для растрових шрифтів. Результати жахливі і
використання of це варіант is НЕ рекомендований. Цей варіант доступний для експериментальних цілей.
У майбутньому він може бути змінений або видалений. Робоча трасування може бути досягнута за допомогою
варіант "-ОВ". За умовчанням: інвалід

· "-p Parser_name" - Використовуйте вказаний інтерфейсний аналізатор для читання файлу шрифту. Якщо це
Параметр не використовується, ttf2ufm автоматично вибирає синтаксичний аналізатор на основі суфікса
ім’я файлу шрифту, він використовує перший аналізатор у своєму списку, який підтримує цей тип шрифту. Тепер
підтримуються два аналізатори:

"ttf" - вбудований аналізатор для файлів ttf (суфікс ".ttf")

"bdf" - вбудований аналізатор для файлів BDF (суфікс ".bdf")

"ft" - аналізатор на основі бібліотеки FreeType-2 (суфікси ".ttf", ".otf", ".pfa",
".pfb")

Синтаксичний аналізатор "ft" є НЕ за замовчуванням. Див. «Makefile» для отримання інструкцій, як це зробити
увімкніть його. Ми не підтримуємо цей парсер у Windows: можливо, він працюватиме, але ніхто
спробував і ніхто не знає, як це побудувати.

Перетворення растрових шрифтів (наприклад, BDF) є ще спрощеним, створюючи нерівні
обриси. Під час конвертації таких шрифтів було б гарною ідеєю вимкнути підказку
заміна (використовуючи опцію -Ой), тому що отримані підказки будуть величезними, але не доданими
багато в чому залежить від якості шрифтів.

· "-u номер" - Позначте шрифт із цим значенням як його UniqueID. UniqueID використовується
принтери з жорсткими дисками для кешування растеризованих символів і, таким чином, значно
прискорити друк. Деякі з цих принтерів просто не можуть зберігати шрифти без
UniqueID на їхньому диску. Проблема в тому, що ідентифікатор має бути унікальним, як його назва
каже. І немає простого способу створити гарантований унікальний ідентифікатор. Adobe вказує
діапазон 4000000-4999999 для особистих ідентифікаторів, але все одно важко гарантувати
унікальність всередині нього. Отже, якщо вам насправді не потрібен UniqueID, не використовуйте його
необов'язковий. На щастя, існує кілька мільйонів можливих ідентифікаторів, тому ймовірність зіткнення є
досить низькі. Якщо замість числа спеціальне значення ""A"' дається тоді
конвертер автоматично генерує значення UniqueID як хеш імені шрифту.
(ПРИМІТКА: у версії 3.22 було змінено алгоритм автогенерації UniqueID
вмістити значення в діапазон, визначений Adobe. Це означає, що якщо були використані UniqueID
тоді, можливо, потрібно буде очистити кеш-пам’ять принтера перед заміною шрифтів, перетворених на
стара версія зі шрифтами, перетвореними на новішу версію). Простий спосіб знайти, чи є будь-який з
шрифти в даному каталозі мають дубльовані унікальні ідентифікатори, скористайтеся командою:

" cat *.pf[ab] | grep UniqueID | sort | uniq -c | grep -v ' 1 '"

Або якщо ви використовуєте "скрипти/конвертувати", він зробить це за вас автоматично, а також
надайте точний список файлів із повторюваними UID.

· "-v розмір" - Змініть масштаб шрифту, щоб отримати розмір звичайної великої літери
близько зазначеного розміру. Насправді, він повторно масштабує весь шрифт, щоб отримати розмір одного
залежна від мови літера має бути принаймні зазначеного розміру. Тепер ця буква "А"
всіма підтримуваними мовами. Розмір вказується в пунктах Типу 1
координатні сітки, максимальне значення 1000. Це експериментальний варіант і повинен
використовувати з обережністю. Він намагається збільшити видимий розмір шрифту для заданого розміру точки
і таким чином зробити шрифт більш читабельним. Але при надмірному використанні шрифти можуть виглядати
масштабу. На даний момент, здається, розташовані цікаві значення розміру для цієї опції
переважно від 600 до 850. Це перемасштабування може бути досить корисним, але потребує більше
досвід, щоб зрозуміти баланс його наслідків.

· "-W рівень" - Виберіть рівень детальності попереджень. На даний момент рівні від 0 до
4 підтримуються. Рівень 0 означає відсутність попереджень взагалі, рівень 4 означає все можливе
попередження. Рівень за замовчуванням 3. Інші рівні можуть бути додані в майбутньому, тому скористайтеся
Для отримання всіх можливих попереджень рекомендується рівень № 99. Опускатися нижче рівня 2 є
зазвичай не рекомендується, оскільки ви можете пропустити цінну інформацію про проблеми
зі шрифтами, що конвертуються.

· Застарілий опції: "-А" - Надрукуйте показники шрифту (файл .afm) замість шрифту
STDOUT. Використовуйте -ГА замість цього.

· Дуже застарілий опції:

Алгоритм, який реалізував примусову фіксовану ширину, мав серйозні недоліки, тому так і було
інвалід. Код все ще знаходиться в програмі, і одного дня він буде уточнений і повернений
назад. Тим часом назва параметра '-f' було повторно використано для іншого варіанта. Стара версія була:

"-f" - Не намагайтеся примусово встановити фіксовану ширину шрифту. Зазвичай перетворювач враховує
шрифти, у яких ширина гліфа відхиляється не більше ніж на 5% як глючні шрифти фіксованої ширини
і змушує їх мати дійсно фіксовану ширину. Якщо це небажано, його можна відключити
за цим варіантом.

Формат шрифту ".pfa" передбачає, що опис символів є двійковим закодованим
і зашифрований. Цей конвертер не кодує та не шифрує дані за замовчуванням, ви повинні це зробити
вкажіть параметр '-e' або скористайтеся програмою "t1asm" для зборки (це означає, кодувати і
шифрувати) програму шрифтів. Програма "t1asm", яка входить до конвертера
фактично частина пакету "t1utils", з якого можна отримати досить стару версію

http://ttf2ufm.sourceforge.net/t1utils.tar.gz

Зауважте, що "t1asm" зі старої версії цього пакета не працюватиме належним чином з файлами
згенеровано "ttf2ufm" версії 3.20 і новішої. Будь ласка, використовуйте "t1asm", упакований з "ttf2ufm"
або з нової версії "t1utils". Щоб отримати нову версію "t1utils", перегляньте

http://www.lcdf.org/~eddietwo/type/

ПРИКЛАДИ

Отже, наступні командні рядки:

"ttf2ufm -e ttffont.ttf t1font"

"ttf2ufm ttffont.ttf - | t1asm >t1font.pfa"

представляють два способи отримати робочий шрифт. Перевага другої форми полягає в тому, що інше
фільтри можуть бути застосовані до шрифту між конвертером і асемблером.

Використовуйте ttf2ufm онлайн за допомогою служб onworks.net